Як добре те, що смерті не боюсь я,
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражданням і незлим обличчям,
як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.

Василь Стус

.

25 років з дня загибелі в концтаборі на Уралі - українського поета Героя України Василя Стуса.

Нагадаємо, у січні 1972 року поета заарештовують «за антирадянські наклепницькі документи і антирадянську агітацію». Стус одержав присуд: 5 років таборів суворого режиму і 3 роки заслання. Ув’язнення відбував у в’язниці Мордовської АРСР, заслання – в селищі Матросова Магаданської області. Присуджений термін відбув повністю.

До Києва повернувся влітку 1979 року. Згодом вступив до Української Гельсінської спілки. У травні 1980 р. знову обшук на квартирі, арешт, а восени суд і ще суворіший вирок: 10 років таборів особливого режиму і 5 – заслання. Відбувати особливий режим ув’язнення він був відправлений до табору в селищі Кучино Пермської області, де в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері зустрів свій останній час. Був похований на табірному цвинтарі у с. Борисово. Прохання родини перевезти тіло додому відхилили на тій підставі, що не вийшов термін ув’язнення. У листопаді 1989 поета разом із побратимами Юрієм Литвином і Олексою Тихим, що також загинули в таборі ВС-389/36 селища Кучино, перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.

Читати далі

Сучасна концепція державотворення України пролягає через 16 липня та 24 серпня 1991 років. Саме так стверджують обізнані політики радянського загартування, читайте кремлівські посіпаки. З їхніх слів виглядає так, що саме українські комуністи подарували українцям таку омріяну багатьма поколіннями незалежність. Тому, треба ще їм дякувати і згадувати при кожній нагоді, наприклад, 24 серпня.

І ось тут категорично заперечую. Цілковита маячня. Таким, як Кравчук, треба руку не цілувати за незалежність, а відрубувати за здачу національних інтересів під час розподілу Чорноморського флоту, відмову від ядерної зброї, дерибану майна Радянського Союзу на користь Російської Федерації, прийняття на себе боргу Ощадного банку перед вкладниками і т.д.

Читати далі

Сайт 5-го каналу, www.5.ua, призупинив роботу. За інформацією прес-служби, нині відбувається масована dDOS- атака на сервери компанії.

«17 серпня близько 18 години наш сайт зламали. На сайт намагалися завантажити файл, який дозволяв хакерам здійснювати повне керування сайтом Першого Інформаційного каналу України. Спроба вторгнення була здійснена зловмисниками за допомогою зараженого вірусами серверу за межами України. Вторгнення одразу було ліквідовано з посиленням рівня безпеки. Та повторні спроби зламу не припиняються і досі.

Годину тому 5-му каналу стало відомо, що відбувається масована dDOS- атака на сервери компанії, яка обслуговує сайт «5 каналу». Через це роботу сайту тимчасово призупинено задля унеможливлення знищення бази даних. Компанія-хостер вживає заходів для остаточної зупинки атаки, після чого сайт 5-го каналу працюватиме в повному обсязі», - йдеться в повідомленні прес-служби.

Читати далі

У Малій залі Одеської Міської Ради пройшла анонсуюча прес-конференція «Вишиванкового фестивалю». Організатори розповіли про заходи які відбудуться в рамках «Вишиванкового Фестивалю», цьогорічні інновації та запросили всіх охочих долучитися до свята 23-24 серпня на Приморському бульварі біля Дюка, який вже став символом фестивалю.

В програмі Фестивалю:
Протягом двох днів буде проходити виставка вишиванок, українських прикрас, та інших українських забавок. В кого ще немає вишиванки, той зможе її тут придбати. З обіду і до вечора протягом цих двох днів будуть проходити майстер-класи (вишивка, витинанка, бісероплетіння, плетіння вінків та ляльок-мотанок, малювання по склу та камінню, плетіння фєнічок, гончарство та ковальство) та розважальні заходи (козацькі забави, змагання, фотосесія та конкурс на кращу вишиванку, вікторини, ігри, графіті, боді-арт, манікюр, роздача жовто-синіх стрічок та кульок, малювання шаржів, танці, поїдання вареників на швидкість, аукціон).

Читати далі

У селищі міського типу Маневичі Волинської області був здійснений черговий акт вандалізму над пам’ятником Леніну - бронзовий монумент облили фарбою.

Минулого разу пам’ятник було облито фарбою в 2009 році напередодні річниці Жовтневої революції (6 листопада).
Незважаючи на те, що селище Маневичі відоме тим, що було одним із центрів формування УПА і яке існувало в 1943 році на звільнених від гітлерівців територіях за підтримки ОУН-УПА Колківської республіки, один з двох пам’ятників Леніну, що залишилися у Волинській області, знаходиться саме там.

Місцеві мешканці пояснюють це тим, що “в містечку залишився сильний осередок комуністів, який впродовж останніх двадцяти років виступає проти його демонтажу, мотивуючи свої дії тим, що “Ленін завжди живий”.

Читати далі

З 3 по 14 серпня 2010 року на Сумщині в рамках програми з самовиживання за спільної участі Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та ВМГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес” відбувся м молодіжний ви шкільний табір «Відвага ім. І.Гавдиди».

Учасниками табору стали молоді патріоти з Києва, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Рівного, Сум, Луганська, Харкова, Полтави, Житомира, Миколаєва та Волині.

Мета табору є духовний, фізичний і патріотичний вишкіл молоді, ознайомлення з героїчними сторінками історії України. Програма табору надала чудову нагоду учасникам для перевірки себе. Вона включала в себе як практичні, так і теоретичні заняття. Учасники прослухали низку лекцій з табірництва, мандрівництва, виживання в природі, орієнтування на місцевості, історії визвольних змагань, обговорювали політичну ситуацію в Україні.

Читати далі

До осені Партія регіонів має намір змінити закон про Голодомор, прибравши звідти згадка про геноцид українського народу.

Регіонали солідарні з позицією нового директора Інституту національної пам’яті, комуніста Валерія Солдатенка. У своєму останньому інтерв’ю він заявив, що “голод не був етноцидом українського народу. Ніхто, сидячи на троні, не приймав рішення про те, “як би мені заморити голодом українську націю”.

“Філософія Солдатенко збігається з висновками, які зробив Рада Європи. Та ж позиція у Президента і Партії регіонів. Упевнений: назріло питання про внесення змін до закону про Голодомор. Слово “геноцид” має зникнути, ми повинні говорити про Голодомор як трагедію українського народу, який пережив її разом з іншими народами.

Читати далі

13 серпня 2010 року відбулося останнє засідання Корольовського районного суду м. Житомира у справі за позовом народного депутата Олега Черпіцького до “Газети по-українськи”. Голова Житомирської обласної організації ВО “Свобода”, відомий правозахисник Сидір Кізін як адвокат представляв інтереси журналістки в суді.

Третьою особою у цій справі є журналістка Олена Галагуза, яка написала статтю про побиття Черпіцьким журналіста, що була надрукована у “Газеті по-українськи”. У зв’язку з цим нардеп вимагав від україномовного видання 170 000 гривень, що могло спричинити закриття газети.

На підтримку журналістки під стінами Будинку правосуддя зібралося близько сорока представників різних політичних сил, зокрема ВО “Свобода”, а також щонайменше п’ятнадцять представників житомирських ЗМІ, викладачі Житомирського державного університету.

Читати далі

6 серпня, о 10-45 ранку Корольовський районний суд м. Житомира викликає на допит журналістку Олену Галагузу у справі за позовом народного депутата України Олега Черпіцького до «Газети по-українськи».

Як відомо, О.Черпіцький вимагає стягнути з цього україномовного видання 170 000 гривень за образу його честі та гідності. Це у свою чергу може спричинити закриття газети.

Напередодні журналістці Олені Галагузі, яка є автором статті, через яку позиваються, погрожували примусово доправити до суду.

Ряд впливових журналістських організацій, зокрема «Стоп цензурі», «Українська медіа профспілка» висловили свою підтримку журналістці. Цей судовий процес став предметом розгляду Міжнародної організації «Репортери без кордонів».

Читати далі

Виданню Фокус стали відомі подробиці звільнення з посади заступника генерального прокурора Миколи Голомші. За словами джерела, це сталося після того, як Голомша відмовився відкликати свої підписи з документів по Голодомору, що проходили у справі за звинуваченням лідерів комуністичного режиму в організації геноциду українського народу.

Як зазначає видання, в Генеральній прокуратурі Микола Голомша вважався прямим ставлеником президента Віктора Ющенка: один час Голомша курирував розслідування отруєння екс-президента та інші резонансні справи.

Як розповіло Фокусу джерело близьке до Генеральної прокуратури, питанням відставки Голомші займався перший заступник генпрокурора Віктор Пшонка. Для цього був знайдений відповідний привід. “В кінці липня Пшонка разом з одним із заступників голови АП зайшов у кабінет Голомші.

Читати далі