4 вересня на Байковому цвинтарі відбулося вшанування роковин Василя Стуса - Героя України.
Створено 4.09.2010
Як добре те, що смерті не боюсь я,
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражданням і незлим обличчям,
як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Василь Стус
.
25 років з дня загибелі в концтаборі на Уралі - українського поета Героя України Василя Стуса.
Нагадаємо, у січні 1972 року поета заарештовують «за антирадянські наклепницькі документи і антирадянську агітацію». Стус одержав присуд: 5 років таборів суворого режиму і 3 роки заслання. Ув’язнення відбував у в’язниці Мордовської АРСР, заслання – в селищі Матросова Магаданської області. Присуджений термін відбув повністю.
До Києва повернувся влітку 1979 року. Згодом вступив до Української Гельсінської спілки. У травні 1980 р. знову обшук на квартирі, арешт, а восени суд і ще суворіший вирок: 10 років таборів особливого режиму і 5 – заслання. Відбувати особливий режим ув’язнення він був відправлений до табору в селищі Кучино Пермської області, де в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері зустрів свій останній час. Був похований на табірному цвинтарі у с. Борисово. Прохання родини перевезти тіло додому відхилили на тій підставі, що не вийшов термін ув’язнення. У листопаді 1989 поета разом із побратимами Юрієм Литвином і Олексою Тихим, що також загинули в таборі ВС-389/36 селища Кучино, перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.









Виданню Фокус стали відомі подробиці звільнення з посади заступника генерального прокурора Миколи Голомші. За словами джерела, це сталося після того, як Голомша відмовився відкликати свої підписи з документів по Голодомору, що проходили у справі за звинуваченням лідерів комуністичного режиму в організації геноциду українського народу.




