Російськомовна Україна – розсадник криміналітету, алкогололізму та СНІДу (ГРАФІКА)

Не лише мовознавці доводять, що саме мова є носієм культури, людських цінностей та менталітету нації. Це доводить саме життя мовою статистики. Свого часу, ще до Революції Гідності, МВС опублікувало мапу, де чітко видно, що саме в україномовних регіонах кількість вбивств, пограбувань та інших злочинів є значно меншою, ніж на тій території України, де домінує російська. Якщо ж подивитися на аналогічну мапу за 2015 рік, то зі злочинністю ситуація погіршилась хіба на Львівщині, куди найактивніше їдуть переселенці зі Сходу.

Карта злочинності в Україні станом на 2012 рік. Зелений колір – низький рівень злочинності, червоний – високий

Але це ще не все. За повідомленнями Міністерства охорони здоров’я, на російськомовному сході нашої країни переважає наркоманія та захворюваність на ВІЛ-інфекції.

А як зазначають у Міністерстві соціальної політики, на заході України кількість дітей-сиріт є незначною, тоді як на сході цей показник зашкалює. Крім того, за інформацією Міністерства освіти та науки, випускники шкіл із Західної України, яка здебільшого є україномовною,  демонструють значно вищі успіхи у зовнішньому незалежному оцінюванні, ніж їхні однолітки зі Східної України.

Карта злочинності в Україні станом на 2015 рік. Помаранчевий колір позначає високий рівень злочинності, білий – відсутність даних через російську агресію.

Таким чином, складається фактологічно підтверджене враження, що ми живемо у двох різних Українах: одній, де розмовляють рідною мовою і де є порівняно низький рівень злочинності, та іншій – російськомовній, частина якої вже окупована московитами та де процвітають усі кримінальні «принади» «рускава міра».

Чому так сталося, що ті регіони, де домінує «вєлікій і магучій», різко відрізняються від решти України високим рівнем злочинності, безпробудного алкоголізму, поширенням СНІДу тощо? Що з цим робити?

Про це «Вголос» запитав у громадського активіста Олега Сиротинського, Героя України Левка Лук’яненка, вченої-україністки Ірини Фаріон та політолога Олександра Аронця.

Чому в Західній Україні, яка є україномовною, рівень злочинності значно нижчий, ніж на російськомовній території країни?

Олег Сиротинський:

Розкажу вам один приклад. Коли я вперше приїхав у Крим, то мене найбільше вразило те, що там багато хамства на дорозі. Чим далі – тим гірше. І мені як фізику стало цікаво, з чим це пов’язано. Тоді я взявся за цифри, знайшов статистику щодо кількості вбивств в Україні. Ці дані я вважаю точними, оскільки такі злочини, як грабіж чи щось побутове, можна приховати, а вбивства – ні, саме їх кількість показує реальну картину безпеки країни.

Власне, все стає зрозуміло, якщо проаналізувати статистику вбивств в самій Росії. Так, у 2012 році в цій країні було 11 вбивств на 100 тисяч населення. Прикметно, що важкі злочини були зафіксовані навіть у тих регіонах РФ, де проживає менша кількість етнічних росіян, тобто на Кубані, у Татарстані та навіть Чечні. Якщо ж проаналізувати рівень злочинності в Україні, то у західних регіонах – Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях – ще у 2012 році було 1-2 вбивства на 100 тисяч населення. Додам, що схожі показники злочинності спостерігаються лише у розвинених та багатих країнах світу. Разом з тим у Донецьку, Луганську  було зафіксовано 8-9 вбивств на 100 тисяч населення.  При цьому, наголошую, більшість злочинів на території Західної України вчиняють саме етнічні росіяни.

Якщо це все проаналізувати з точки зору точних наук, стає зрозуміло, що у нас з російським народом зовсім інша психологія, українці мислять іншими моральними категоріями.

Цікаво й те, що у буремні 90-ті українські бандюгани переходили на російську мову. Тобто навіть на рівні підсвідомості вони чудово розуміли, що бандит не може говорити українською мовою. З цього можна зробити висновок, що російська мова і бандитизм – це взаємопов’язані речі.

Олександр Аронець:

Додам, що вищий рівень злочинності в російськомовних регіонах – це наслідок економічної та ідеологічної окупації цих регіонів Росією. Власне, увесь бізнес, вся влада там – російськомовна. Це наслідок приходу до влади в регіонах відкритого криміналітету. Взяти хоча б Януковича, який свого часу відбував покарання у в’язницях. Чи історію про становлення Ахметова, яка омита сотнями літрів крові конкурентів.

Власне, російський криміналітет спершу захопив владу в регіонах, де ідеологічно домінували російські принципи життя, далі цей же криміналітет захопив владу в Україні.

Зрештою, Кучма, Янукович та інші очільники держави, які створили в Україні олігархічну диктатуру, – були російськомовними. Та й зараз влада в Україні російськомовна в побуті. Згадати хоча б конфлікт Саакашвілі з Аваковим, де Президент перейшов на російську мову для з’ясування побутового конфлікту.

А тому не тільки злочинність, але й олігархічна система влади, великий бізнес – російський та російськомовний.

Карта поширеності наркозалежних в Україні

То ж чи є прямий зв’язок між мовою та криміналом?

Ірина Фаріон:

Безперечно. І велика криміногенність серед російськомовних пояснюється не комунікативною функцією мови, а світоглядною. Інакше кажучи, це є онтологічною функцією. Адже мова – це модель поведінки, це спосіб мислення, це буття. Українці та московити – це етноси, які перебувають на протилежних полюсах. Якщо українець за своєю природою моральний,  сентиментальний, почуттєвий, відповідальний, індивідуалістичний, то росіянин –  агресивний, зверхній, напасницький,  звідси і пояснення. Якщо говорити про злочинність серед росіян, то є історичний факт часів Гайдамаччини: коли аналізували «Коденську книгу», в якій розміщено інформацію про злочини, то серед етносів найбільше злочинців було серед поляків, євреїв та москалів, а найменше – серед українців. Тобто, якщо українець почав сходити у це болото злочинів – це відбувалось тільки під впливом окупації.

Зрештою, наше суспільство має усвідомити, що існує найдревніший зв’язок між мовою та моделлю поведінки. І високий рівень злочинності серед російськомовних це зайвий раз підтверджує. Тобто мова – це не лише спосіб передачі інформації, мова – це світогляд.

Тобто, у російськомовних та україномовних різна ментальність та, відповідно, життєві принципи?  

Олег Сиротинський:

Саме так. І зараз мене дивує, чому в сучасній Україні й досі є возвеличення російської мови, що це мова нібито «верхів суспільства». Але тоді чому її носії – це криміналітет? Додам, що, як свідчить статистика ЗНО за 2016 рік, найкращий результат демонструють україномовні регіони нашої країни. Тобто українська мова – це мова культури, вихованості, науки , а російська – хамства, жорстокості та насилля.

Про це, власне, і свідчить статистика.

Левко Лук’яненко:

Це все пояснюється тим, що російська імперська влада, винищуючи етнічних українців голодоморами, геноцидами, натомість завозила на Донбас етнічних росіян. Особливо жорсткий етноцид був після Другої світової війни. Тоді українців зробили другосортними громадянами на своїй землі. А на відбудову Донбасу присилали з Росії всяких п’яниць, злодіїв. У цих людей зовсім інша культура та ментальність. Для них лайка «матом» – це звичайна повсякденна розмова. Навіть у російській сім’ї спілкуватись «матом» з дітьми, з батьками – це нормальне явище. І навіть більше: нецензурна лайка – це елемент їхньої культури! Бо росіяни – це азіатський народ, який не має нічого спільного з українством, з нашою ментальністю, світоглядом. Адже у нас вживати нецензурну лексику в сім’ї – це неприпустиме явище.

І от таких етнічних росіян присилали в Україну на керівні посади, вони були начальниками цехів, директорами заводів. Українці ж «не заслуговували політичної довіри» від СРСР. І цей російський народ, нахабний та безсоромний, приїхавши у чужу країну, вирішив, що можна не прислуховуватися до українців, до нашої мови, традицій. Вони сюди приїхали з переконанням, що вони господарі всього, а українці – нижча раса, їхні раби.

Таким чином змінювався етнічний склад Донбасу. Через те, що росіяни нахабні, вони там встановили «культурне тло» російської мови, ментальності. Саме тому зараз ми бачимо, що там багато злочинців, злодіїв та вбивць. Зрештою, росіяни – це кочівний, дуже зверхній народ, який завезли на нашу територію, щоб русифікувати нас, знищити українців, як націю, зробити Україну «рускім міром». Західна Україна – це зовсім інше, там збережена українська мова, а значить і ментальність там українська.  Власне, це підтверджує і кримінальна статистика.

Карта захворюваності на ВІЛ-інфекцію в Україні. Зелений колір позначає велику кількість хворих.

Чим така ситуація нам може загрожувати в майбутньому?

Олександр Аронець:

Російськомовність сама по собі становить небезпеку не лише у  криміногенному сенсі. У найбільш російськомовних регіонах країни уже відбулась анексія Криму та окупація частини Донбасу. Причому північ Луганщини, яка здебільшого є україномовна – не окупована. У російськомовному середовищі швидше проростають ідеї російського сепаратизму. Зрештою, відомий вислів імператриці Катерини II, що «русскій мір закінчується там, де закінчується російська мова». У російськомовних людей, які здебільшого виховувались на класиках російської літератури, завжди буде певний пієтет якщо не до Путіна, то до російської культури. А це виливається спершу у зміщення акцентів, мовляв, в Україні «громадянська війна», а не війна з росіянами, а потім у «дружбу братських народів». Адже, як показують соцопитування,  в Україні досі майже 50% українських громадян вважають Росію дружньою країною.

Тобто російськомовні регіони пора негайно українізувати?

Левко Лук’яненко:

Варто провести своєрідний перепис населення, під час якого ставити питання: а чи людина шанує нашу мову, Конституцію. Якщо не шанує – значить не знає, а тому її можна виселити з території України. Треба розуміти, що є старша  частина московитів, яких уже ніяк не виправиш: їхній російський мат, лайка, ця безсоромність, грубість уже нікуди не дінуться. А тому їх потрібно просто виселити назад у Росію. І практика обміну населенням між країнами у світі є. Наприклад, українців із їхніх етнічних територій поляки переселили у Радянський Союз. Я думаю, що найкраще було би виселити цих людей з українських територій, а в Україну повернути тих етнічних українців, які вважають себе громадянами своєї країни і готові тут жити.

А тих російськомовних, які залишаться, потрібно вчити української мови, організувати тут спеціальні школи та спробувати їх українізувати.

Ірина Фаріон:

Розгул криміналітету з боку російськомовних відбувається через те, що ми у своїй країні дозволяємо їм це робити. Ми ж не можемо собі уявити, що можна бути таким огидним напасником та агресором, як росіяни. Ми ніколи не демонстрували нахабної моделі поведінки. А проблема чесних людей полягає у тому, що вони чесні, а від того і слабкі. Чесні люди міряють світ чесними моделями. Якщо б українці вийшли за межі внутрішніх чеснот і давали належну відсіч ворогові, вони не були б постійно у страху перед агресією, окупацією. Українцям пора зрозуміти, що у світі бути чесним – це замало, треба бути сильним та експансивним. Тобто ці моделі  української ментальності, як-от висока моральність, довіра, чесність, зараз для нас працюють на негатив та самознищення. Єдиний спосіб врятуватися від ворога – діяти його методами.

І це не означатиме, що наша мораль стане меншою, це означатиме, що нарешті українці стануть сильнішими. Додам, що на різних етапах історії українці демонстрували цю силу, і от зараз прийшов час вкотре її показати. Адже те, що серед кримінальних елементів багато завезених етнічних росіян, українців не виправдовує. А навпаки –  виникає питання, а чому ми не боролися з цим засиллям, чому ми дозволяємо їм жити на нашій землі? Чому ми їх і досі толеруємо, чому ми йдемо з ними на співпрацю? Не варто шукати причини у російськомовних, проблема у нас. Ми їх не змінимо, а себе можемо. Як казав Степан Бандера, «основне завдання українців – це знищити Росію». Бо збудувати вільну Україну без знищення Росії – неможливо. Так само, щоб знищити російськомовного кримінального елемента, потрібно діяти жорстко, треба розуміти, що гангрену не лікують водою, а щоб врятувати руку, потрібно відрізати інфікований палець.

Марія Бойко, «Вголос»



Ваш коментар

  • Громадське голосування

    Чи маєте Ви довіру до теперішньої влади?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...
  • Останні записи

  • Архіви

  • Анонси

    19.08.2010
    Акція до Дня Незалежності. Старт Всеукраїнської кампанії "Прапор"
    19.08.2010
    Вишиванковий фестиваль у Одесі до Дня Незалежності
    5.08.2010
    Корольовський суд м. Житомира викликає на допит журналістку Олену Гагаузу
    31.07.2010
    Олег Осуховський про податковий кодекс на телеканалі UBC
    29.07.2010
    Суд переніс розгляд справ щодо затриманих під час акції проти приїзду патріарха Кирила

    Календар національної пам`яті




    Громадська  організація «Люстрація» Громадська  організація «Люстрація» Громадська  організація «Люстрація» Громадська  організація «Люстрація» Громадська  організація «Люстрація» Громадська  організація «Люстрація» Громадська  організація «Люстрація» Громадська  організація «Люстрація»